Цю породу рекомендується заводити впевненим в собі та вольовим людям, котрі зможуть приділити собаці належну увагу та будуть для неї авторитетом. Не рекомендовано для літніх людей і тих, що ведуть надто пасивний спосіб життя. В цій статті розповімо все, що стосується цих собак, особливості їхнього характеру, дресирування, догляду і харчування.

Історія походження та опис стаффордширського тер’єра

Історія походження стаффордширського тер’єра дуже обширна. Порода існує вже кілька століть, і виведена вона шляхом схрещування бульдогів і тер’єрів. Спочатку собак називали бультер’єрами, потім з’явилася їх вже сьогоднішня, офіційна назва, яку вони отримали потрапивши на територію США, що тепер вважається їхньою батьківщиною. До речі, скорочено породу називають амстаффом. Вони проявили себе, як чудові сторожі та охоронці, також неоднократно їх використовували у собачих боях.

Стандартний опис породи

Кожна чистокровна порода має якісь певні стандарти, відхилення від яких вважається дефектом.

Є прописані стандарти й для амстаффів.

Насамперед, ці собаки вражають своїм чудовим зовнішнім виглядом. Вони нерідко наганяють страх на оточуючих, адже справді виглядають дуже грізними та суворими. Мають проникливі, розумні очі та міцну структуру.

Тулуб пропорційний, собака складена дуже атлетично, всюди проглядаються прекрасні мускули, а ходьба спокійна і впевнена.

Це порода середніх розмірів, з короткою головою, сильними кінцівками, невеликими напів лежачими вухами. Очі широко посаджені, темні та овальні, мочка носа теж чорна. Хвіст середнього розміру.

Шерсть максимально коротка, густа і дуже гладенька. Вона може бути одного кольору, або ж комбінована. Стандартні забарвлення це:

• Білий;

• Чорний;

• Коричневий;

• Сірий;

• Тигровий, котрий може поєднувати в собі кожен з вищезгаданих кольорів.

Що вважається дефектом?

Та будь-що за межами норми. Зокрема, вважається, що небажаним є більше, як 80% білого або чорного забарвлення. Дефектом вважають і занадто довгий або короткий хвіст, рожеві повіки, світлого кольору очі, мочку носа із світлими крапинками, неправильний прикус, тощо.

Цікаві факти про породу:

1. Ці собаки мають неймовірну чуйку, вони відчувають небезпеку ще задовго до її появи;

2. Це дуже розумні собаки, але вони ще й надто вперті, що інколи викликає труднощі при тренуванні;

3. Це надзвичайно виносливі і сильні собаки;

4. Вони постійно потребують розумових навантажень, а також частих прогулянок;

5. Не підходить для новачків та підлітків, адже вони можуть не впоратися із норовом пса;

6. Амстаффи можуть вживатися із іншим домашніми улюбленцями, допоки ті їх не дратують. Якщо ж інші жителі дому надто нав’язливі, то за ними може влаштуватися серйозна погоня. Краще виховувати амстаффа з перших днів, та привчати його до співмешкання з іншими тваринами, тоді проблем не виникатиме;

7. Це прекрасна порода для спортсменів, або ж службовців, котрі можуть використовувати пса у себе на роботі;

8. Амстаффів не можна поселяти на дворі і тим паче прив’язувати до ланцюга. Вони не переносять холод і погано почуваються з обмеженою свободою;

9. Собакам цілком комфортно у невеликій квартирі.

Особливості характеру стаффордширського тер’єра

Це справді безстрашні собаки. В їхньому характері домінують такі якості, як: розум, активність, цілеспрямованість, тяга до перемоги. Ці собаки завжди на варті, навіть коли здається, що пес майже спить і виглядає надто розслабленим, він за секунду може згрупуватися і таким чином не пропустить повз себе навіть муху.

Яким буде собака у дорослому віці, дуже сильно залежить від його господаря та дресирування. Наприклад, амстаффам не властива необгрунтована агресія до людей, але якщо господар це закладатиме йому в свідомість, то це може бути цілком небезпечний пес.

Стаффордширський тер’єр може бути чудовим другом, компаньйоном, другом для дітей та усіх членів родини.

Щоб собака росла відкритою, цікавою та доброю, не можна в юному віці подавляти його, спровоковувати стресові ситуації.

Амстаффи спокійні, врівноважені і дуже терплячі від природи. Загалом, генетично заложені риси характеру у цього пса просто чудові, і вони ідеальні для сторожових собак.

Підсумуємо вищесказане позитивними і негативними рисами характеру стаффордширського тер’єра.

Позитивні: енергійність, грайливість, відданість, інтелект, виносливість, здатність швидко засвоювати нове, сміливість, швидка реакція, чуйка до небезпеки.

Негативні: Імпульсивність, схильність мінятися в залежності від виховання та ставати злобним або агресивним, бажання домінувати.

Чи підходить така собака чи ні, вирішувати лише потенційному власнику.

Утримання і догляд стаффордширського тер’єра

Стосовно догляду, то тут багато хто може видихнути з полегшенням. Догляд стаффордширського тер’єра не потребує ні багато часу, ні коштів. Комфортно собаці і в приватному будинку і в невеличкій квартирі. Важливо, щоб пес мав своє затишне місце для відпочинку.

Амстаффи не сильно линяють, але вичісувати їх бажано щодня. Купати можна лише раз в два-три місяці, або по мірі сильного забруднення. Час від часу треба обрізати кігті, чистити вуха і протирати очі.

Придбайте собі спеціальні кусачки, спеціальну щітку або рукавицю для вичісування.

Гуляти з собакою треба мінімум двічі в день і бажано довше, як годину. Часті і активні прогулянки на свіжому повітрі потрібні для підтримання форми.

У догляді за собакою повинні бути й протипаразитарні заходи. На рахунок цього слід проконсультуватися із ветеринаром і регулярно час від часу давати домашньому улюбленцю певні препарати, чи одягати спеціальні ошийники.

Раціон стаффордширського тер’єра

Тепер про раціон стаффордширського тер’єра. Це порода, котра потребує збалансованого і поживного харчування. Опишемо основні факти, котрі допоможуть власнику правильно сформувати раціон.

1. В щоденному раціоні має бути багато білків, жирів та вуглеводів, що добре впливатимуть на м’язову масу пса;

2. Правильно сформовану порцію собака з’їдає максимум за 7 хвилин. Якщо ж залишається їжа, значить наступну порцію треба коригувати і зменшити її обсяг;

3. Годувати дорослого пса треба двічі в день і тільки після прогулянок, а ніяк не до;

4. Якщо мова йде про готовий корм для цуценят, то проконсультуйтеся у заводчика, який саме корм обрати. Не рекомендовано вибирати корми економ-класу;

5. Амстаффи не схильні до алергії, але інколи вона може траплятися;

6. Багато чистої простої води, основа щоденного раціону.

Які натуральні продукти давати дорослій собаці?

Так, як до року меню цуциків змінюється декілька разів, описувати це все неможливо. Краще узгодити це питання при індивідуальній консультації з ветеринаром. Що ж до дорослої особини, то в їхньому раціоні має бути наступне:

• М’ясо. Мінімум 50% від всього раціону. Воно має бути лише сирим;

• Варені субпродукти;

• Овочі. Їх частка у щоденному раціоні складає 30%;

• Сирі яйця;

• Фрукти;

• Каші.

Інколи рекомендується зробити собаці розвантажувальний день і надати лише половину порції зранку і половину ввечері.

При натуральному харчуванні, бажано слідкувати за тим, щоб собака отримала всі необхідні для нормального розвитку вітаміни та мікроелементи.

Стосовно сухих кормів, то все набагато простіше. Варто лише прослідкувати, щоб корм підходив собаці по віку, не був простроченим, та містив всі необхідні компоненти.

Чого не допускається в раціоні стаффордширського тер’єра?

1. Не можна перегодовувати собаку;

2. Давати їй солодощі, копчене, солоне, гостре, бобові, вівсянку, перловку;

3. Не можна не дотримуватися режиму.

Як дресирувати стаффордширського тер’єра

Дресирувати стаффордширських тер’єрів треба з перших днів його життя у новому домі. У віці 7 місяців, можна починати відвідувати спеціальні майданчики. Також, можна звернутися за допомогою до професійних кінологів.

До дресирування амстафів кожен підходить індивідуально, орієнтуючись на власну кінцеву мету. Що варто знати, це те, що порода легко піддається навчанню, але негативно реагує на агресію, чи тим паче побої. Це недопустимо. Ну і треба запастися терпінням, ці собаки доволі вперті, а в малому віці ще й непосидючі.

Здоров’я та поширені захворювання стаффордширського тер’єра

Це доволі міцні і здорові собаки. Але інколи вони можуть мати наступні проблеми:

• Хвороби очей;

• Дисплазія тазостегнового суглобу;

• Проблеми з животом та шлунком;

• Артрит;

• Глухота.

Собаку обов’язково потрібно вакцинувати, правильно годувати, не перевантажувати і давати йому все те, що рекомендується для даної породи. Також, не нехтуйте профілактичними оглядами у ветеринара. В такому випадку амстаффи будуть жити довго і почуватимуться чудово.

Як вибрати цуценя стаффордширського тер’єра?

Як і більшість породистих собак, стаффордширський тер'єр коштує доволі дорого, тож хочеться купити здорове і чистокровне цуценя. Щоб так і було треба дотримуватися наступних порад:

1. Обирайте перевірених заводчиків;

2. Ознайомтеся із родоводом песика, перевірте наявність необхідних документів;

3. Звертайте увагу на зовнішність цуцика. Він має бути чистим, акуратним, без закислих очей і інших тривожних ознак;

4. Не рекомендуємо купувати цю породу на ринках або через Інтернет.

Стаффордширський тер’єр це чудова порода, котра може остаточно відкритися лише у руках хорошого власника. Підходьте до питання заведення домашнього улюбленця вкрай серйозно, адже це повноцінний член вашої родини.