Порода Сенбернар

Загальні характеристики і батьківщина породи

Відданий і слухняний, сенбернар стане чудовим другом для всієї родини: собака чудово ладнає як з дорослими людьми, так і з маленькими дітьми.

Назва породи походить від монастиря святого Бернара в Швейцарії, поруч із яким і жили ці собаки. Сенбернари використовувалися для порятунку людей, яких накривали лавини. Крім того, вихованці відчували наближення цього стихійного лиха, рятуючи життя мандрівникам.

Сенбернар - представник собак гігантських порід міцної статури. Шерсть середньої довжини, присутній густий підшерсток. Забарвлення біло-рудого кольору.

Добродушні і спокійні, вихованці люблять дітей і вельми ніжно до них ставляться, чого не можна сказати про аналогічну поведінку з собаками малих порід. Дрібні домашні улюбленці можуть сильно дратувати сенбернарів.

Харчування і догляд за породою

Збалансоване харчування є запорукою правильного і здорового зростання вихованця, тому необхідно складати раціон з урахуванням всіх потреб собаки. У високоякісних кормах класів холістік або супер-преміум вже присутній комплекс корисних поживних речовин і вітамінів, розроблений професіоналами. Для сенбернара краще купувати продукцію, відповідну собакам великих і гігантських порід. Наприклад, для них відмінно підійде Acana Pacifica dog 33/17 або Nutra Gold Pro Breeder. Також можна самостійно готувати їжу. В такому випадку в раціоні обов'язково повинні бути присутніми сире м'ясо, морська риба, овочі, варені яйця, сир та інші кисломолочні продукти.

Розчісувати вихованця досить кілька разів на тиждень, оскільки шерсть сильно не сплутується. Купати варто лише в міру необхідності, щоб не змивати спеціальну олію, що захищає вихованця від холодів. Після їжі можуть пускати слину, також час від часу можуть бути виділення з очей, тому за чистотою морди треба регулярно стежити і протирати. Хорошими фізичними навантаженнями будуть тривалі прогулянки щодня.

Можливі хвороби та необхідні превентивні заходи

До найпоширеніших хвороб відносяться дисплазія кульшового та колінного суглобів, вивих колінної чашечки, вроджена глухота, епілепсія, лімфома і хвороби очей. Для уникнення ускладнень з третьою повікою, операцію з її видалення потрібно проводити ще в дитячому віці.