Персидська кішка, характеристика породи

Коли говориш - пухнаста кішка кожен мимо волі уявляє перську кішку, і не дарма, адже це найяскравіший представник довгошерстих кішок. Ця порода була виведена штучно, і абсолютно не пристосована до життя на волі, і навіть в будинку, вони також не цілком самостійні, і вимагає постійного догляду, адже красива і довга шерсть потребує регулярного, і правильного догляду.

У цій статті ви дізнаєтеся все найважливіше про перських кішок! Правила догляду та утримання, особливості догляду за красивою шерстю, особливості харчування, характер кішки, різновиди персів, специфічні захворювання і профілактика проблем з медичної точки зору.

Характеристика породи

Для породи перська кішка, як і для будь-якої іншої кішки, існують стандарти, і особливості якими вони відрізняється від інших представників котячих. Ми всі знаємо їх за довгу шерсть, але є й інші особливості, а саме: розміром ці коти як правило, середні або великі, мають відносно велику голову, широку шию і добре розвинену мускулатуру, очі круглі, великі, розташовані широко, ніс маленький, може бути кирпатим або прямим залежно від різновиду перса, ноги відносно короткі, хвіст також пухнастий, в кінці трохи закручений.

Сама порода поділяється на кілька видів, це:

• Класичний або європейський перс, має відносно прямий ніс, який розташований нижче очей.

• Екзотичний перс, має ніс, який задертий до внутрішнього куточка ока.

• У персів екстрималів, мордочка практично повністю плоска, ніс знаходиться на рівні верхнього куточка ока.

Один з найбільш хвилюючих питань щодо перса, і розвінчування міфів з приводу довгої шерсті кішки!

Ми всі спочатку бачимо шерсть, а потім вже розглядаємо саму кішку, і перше що приходить в голову? Як нам впорається з цією шерстю? Як часто потрібно вичісувати? Чи потрібно купати? А що якщо кішка буде линяти? Її шерсть може бути всюди!

І це дуже правильні питання! Адже дійсно, перед тим як заводити таку особливу кішку необхідно вміти за нею доглядати. Тільки є свої певні особливості і відмінності. Наприклад, перса необхідно розчісувати щодня, привчаючи з самого дитинства до домашнього грумінгу, в спокійному настрої розчісувати його шерсть, і не пуходеркою, як всі звикли думати, а однорядним гребінцем з різною густотою зубців, з самого початку кота розчісую гребінцем з густими зубчиками проти шерсті , потім кота чешуть по шерсті, таким чином, ми профілактуємо утворення колтунів.

Купати персів можна рідко, один раз на рік, можна і часто, кожного тижня, графік ви вибираєте собі самостійно, привчати до купання також необхідно з самого дитинства. Для купання краще всього використовувати шампуні і бальзами для довгошерстих котів, щоб під час купання, волоски не заплутувалися.

Що стосується ворсу в будинку, звичайно ворс буде, але це не так критично, з досвіду заводчиків довгошерстих котів, довгу шерсть набагато легше прибирати ніж коротку і також якщо проводити регулярні вичісування, ви самостійно будете видаляти випавлі волосинки, ще до того як вони виявляться на вашій підлозі.

Характер перської кішки

Як правило, це - спокійні флегматичні створення, кішки йдуть на контакт і люблять людей, вони дозволяють гладити себе, чіпати і грати з собою, навіть маленьким дітям. Звичайно, в кожному правилі є свої винятки, але в більшості випадків ці коти дуже мирні.

Специфічні захворювання!

Коньюктевіти і сльозотечі у персидської кішки

Найпоширенішою проблемою є коньюктівіти і сльозотечі. Через анатомічні особливості морди, деформований слізовий канал, таких тварин ще називають брахіцефалами. Ніс кирпатий і приплюснутий, виникає епіфора - постійна сльозотеча, іноді можуть виникати кон'юнктивіти і закупорки носослізного каналу, такий діагноз може поставити тільки лікар, після чого призначається відповідне лікування.

Якщо це фізіологічне сльозотеча, немає почервоніння очей, закисання, припухлості, ми можемо вважати це нормою і досить буде просто проводити щоденний догляд, протирати очі спеціальними лосьйонами або звичайною кип'яченою водою.

Полікістоз нирок у персидської кішки

Полікістоз нирок - це захворювання, при якому нормальна ниркова тканина заміщається бульбашками заповненими рідиною, лікування, на жаль немає, протягом життя можна проводити тільки підтримуючу терапію. Діагностують хворобу, як правило, у віці 3-10 років.

Утворення зубного каменю у персидських кішок

Ця проблема може також виникати у будь-яких кішок, але у персів особливо часто! Тому необхідно стежити за гігієною ротової порожнини кішки, з самого дитинства, привчати до чищення, в подальшому це буде профілактикою зубного каменю, хвороб зубів і передчасної втрати зубів.

Гіпертрофічна кардіоміопатія

Це також одне з тих захворювань, яке може передаватися у спадок. Перси знаходяться в групі ризику по спадкових захворювань, ДКМП може розвинутися в будь-якому віці. Що ж робити? Необхідно дуже дбайливо ставитися до здоров'я кішки, намагатися уникати надмірного стресу і періодично проводити ультразвукову діагностику серця. Якщо необхідно буде проводити кастрацію або стерилізацію, вам буде запропоновано провести УЗД серця, якщо все-таки діагноз підтвердили, кастрацію проводять з урахуванням хвороби, підбираючи особливий протокол ведення пацієнта з хворим серцем.

Стрижка перської кішки!

Як і будь-яку іншу кішку персів не бажано стригти, адже шість це не тільки елемент краси та естетики, а й важлива частина здоров'я! Шерсть відіграє важливу роль у теплообміні кішки, і її не бажано зістригати. Існують звичайно виключення, на нашому сайті є докладна стаття про стрижку кішок, а я свою чергу можу нагадати основні моменти, це сильна спека і проблеми зі здоров'ям можуть бути приводом для стрижки. В даному випадку краще всього буде організовувати кішці щоденний грумінг, це буде профілактикою утворення колтунів і шкірних захворювань.

Харчування перських кішок

Харчування цих кішок не відрізняється особливою унікальністю, ми повинні годувати кішку відповідно до її вагою, віку та урахуванням індивідуальних особливостей (вагітність, лактіція, хвороби). Деякі виробники сухих кормів винайшли спеціальні лінійки кормів для перських або довгошерстих кішок, зі слів виробника, крокети сухого корму мають більш фізіологічну форму, яка підходить під морду брахіцефала, також ці корми більш спрямовані на підтримку краси шерсті.

Висновки.

Персидська кішка - дуже ніжна спокійна і красива тварина, але за красою ховаються свої особливості. Кішки вимагають постійного домашнього догляду, також у персів є генетичні схильності до ряду захворювань, і з першого погляду, нам не вдасться передбачити подальшу долю кошеняти. Якщо ви хочете мати кота-друга, спокійну врівноважену, красиву тварину, і готові до того що кіт вимагає більшого догляду, ніж інші коти, і до того що він може захворіти, тоді сміливо можете заводити перса. Якщо ж у вас є сумніви, краще підберіть для себе більш відповідну породу котів або візьміть кошеняти з притулку.